Смачний туризм від Володимира Оселедчика

- У чому полягає суть програми "Світ на смак"?

- "Світ на смак" - це своєрідна кулінарна подорож до найцікавіших з гастрономічної точки зору країн і у найвіддаленіші регіони світу, Я подорожую далеко від туристичних маршрутів, їду у "європейську глибинку", де спілкуюся з жителями провінційних міст. У нашій програмі місцеве населення якоїсь певної країни розповідає про свої кулінарні традиції, ділиться оригінальними і навіть сімейними рецептами приготування страв, Мені хочеться навчити глядачів "смачного туризму", навчити смачно пізнавати світ. Під час передачі будемо знайомитися з людьми, пробувати страви, дізнаватися, що таке кухня туристична і що таке автентична національна кухня. Ми розповідатимемо глядачам, як треба розумітися на продуктах тієї країни, яку відвідуємо, куштувати ті страви, яких досі не їли, Бо саме у цьому сенс справжнього туризму: скуштувати на смак реальне чуже життя, а потім повертатися додому з багажем незабутніх вражень...

- Як народилася ідея зробити таку програму?

- Я зробив пілотну версію програми ще сім років тому, заради власного задоволення, Пілот знімали в австрійському Тиролі. Про це знала і пам'ятала Ольга Захарова (директор зі стратегічного маркетингу "Медіа Групи Україна". - Г. Я.). Ольга запропонувала реалізувати цю ідею.

- Де вже встигли побувати? І що найбільше вам сподобалося?

- Були в Іспанії та Італії, де відвідали Каталонію і Лігурію. Найбільше запам'яталося, як ми готували рибну юшку з... нечищеної риби. Незабутній смак у мене залишився від кролика по-лігурійськи, який нам приготувала місцева господиня. У Франції пощастило побувати у Провансі, коли там відзначали День села, У той день фермери з Камарга в автентичних строях, верхи на білих конях, з жінками і дітьми з'їхалися у містечко Арль, Арль прославився тим, що там є свій амфітеатр, який залишили у спадок стародавні римляни. Це єдиний у світі амфітеатр на 25 тисяч місць, який не знищила рука людини, він діє і досі. На завершення свята фермери з Камарга продемонстрували глядачам свою майстерність у верховій їзді і спритність у поводженні з биками.

- Ви побували на кориді?

- Ми всі знаємо кориду криваву - іспанську. У Камарзі існує місцева корида - безкровна, Бику на холку прикріплюють так звану розетку - це щось кольорове типу вишивки або квітки. І цю розетку треба зірвати з бика. Все залежить від пробігу поруч з биком, Чим менша віддаль між учасником дійства і биком, тим вища майстерність вершника. Усе це треба бачити! Яка фантастична спритність у цих чоловіків-фермерів! Вони пробігають перед биком, бик жене за ними. Вони відштовхують його ногою від сходинки, перестрибують бар'єр і зависають на якихось жердинах. Причому виробляти таке з биками вміють не лише дорослі чоловіки, а й місцева дітвора. Діти з дванадцяти років починають навчатися цього "ремесла". Це захоплююче видовище. Один раз побачиш - і запам'ятаєш на все життя. Саме у цьому і полягає суть туризму - опинитися у місці, де є що запам'ятати. Те саме можна сказати і про їжу. Бо ж це не лише спосіб набити шлунок, а й можливість пізнати культуру народу.

- Ви особисто щось готували під час зйомок?

- Я дебютував у Провансі. Ми готували справжню марсельську рибну юшку. А ще суп з крабів у стилі Мартига (прибережне місто в Провансі. - Г. Я.). Раніше цього ніколи не робив. Тут вперше приготував страву, що називається "Гордіан" - справжня їжа провансальських пастухів, які випасають биків. "Гардіан" готується з бичачого м'яса. Тушкується у печі протягом п'яти годин з величезною кількістю різноманітних овочів і червоного вина. Пальчики оближеш!

- Труднощі виникали під час зйомок?

- Графік зйомок дуже щільний. Людині, яка переглядає наші передачі, може здатися, що усе просто і легко, що за такі подорожі ми ще й доплачувати маємо. Насправді ж прокидаємося о шостій ранку, а закінчуємо роботу, коли надворі глибока ніч. Не завжди сприяє під час зйомок погода. Скажімо, поїздку в Іспанію можна назвати екстремальною, бо там всі дні лив дощ. Зате ми несподівано гарно зняли містечко Бісалу. Яка там краса! Мусили його знімати у будь-якому вигляді: чи у сонячну погоду, чи в зливу, але ми хотіли, щоб глядачі змогли побачити красу цього містечка. У день зйомок лив дощ, місто було мокре, але це було так гарно,..

- Хорошим кухарем складно стати?

- Кухар - як парфумер: у голові уявляє той смак, який хоче створити, і тільки потім розуміє, з чого це можна створити. Це - особливий талант. І це не всім дано, не кожному під силу з цим впоратися.

- А ви самі перевагу віддаєте якій кухні?

- Я люблю все! Правда, Дуже люблю італійську кухню. З одного боку, - вона проста і доступна будь-якій людині, з іншого боку - тут потрібне вміння і знання тонкощів, від яких залежить ступінь якості страв.

- Коли повертаєтеся з відрядження, вдома також готуєте?

- Моя дружина смачно готує. У нас просто є певний поділ праці - я більше люблю готувати м'ясні страви, дружина - рибні. Наприклад, справжнє італійське різотто готую тільки я. А овочі готує вона. Колись я смачно готував на грилі, це вважалося моїм "козирем", але мене у цьому обійшов мій син, А ще люблю готувати плов, Скажу чесно: чим простіша страва - тим вона смачніша! У цьому легко переконатися, подивившись програму: ми використовуємо найпростіші інгредієнти, поєднавши які, можна отримати щось дуже смачне.

Автор: Галина ЯРЕМА

Джерело: Високий замок