Віталій Салій: «Професія актора змушує постійно спостерігати за самим собою»

16-серійна картина «Капітанша» розповідає про дівчину Олександру, життя якої в корені міняє зустріч з капітаном морського судна Леонідом. Одну з ролей у серіалі зіграв український актор Віталій Салій, уже добре відомий глядачам каналу «Україна». Журналі «Ліза» дізнався, як актору далася ця робота, та де він черпає натхнення.

— Віталій, не так давно ви вперше стали батьком. Розкажіть, як назвали сина?

— Сина назвали Данилом, моя точна копія, один в один просто (усміхається).

WAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAGH!!!!!!!!!!!!!!!!000

— Вагітність дружини ви не афішували.

— Ну, ми і не приховували, звичайно! Просто для нас це дуже особиста, сімейна, я б навіть сказав інтимна річ, тому намагалися не афішувати. Але, звичайно, всі рідні і близькі друзі знали про вагітність.

— У вас було достатньо багато проектів у 2016 році. Дружина не ображалася на те, що ви були постійно зайняті?

—Ні, адже Аня теж актриса і розуміє, що це особливості професії. Ми працювали в двох різних містах, але намагалися проводити якомога більше часу разом. Навіть помандрувати встигли: нам друзі влаштували чудовий тур по Італії. Тому на новорічні свята ми побували і у Венеції, і у Флоренції, і в Мілані.

WAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAGH!!!!!!!!!!!!!!!!

— Розкажіть про вашого героя в серіалі «Капітанша». Хто ця людина?

— Мій персонаж – Федір Кузьмич, старший помічник капітана на судні. Він дуже м'який, у чомусь запальний, не готовий брати на себе відповідальність. І як би він не старався, у нього ніколи не виходить бути «номером 1». Він постійно вплутується в якісь неприємності, багато п'є, практично доводить себе до самогубства. Але при цьому, він досить добрий і світлий чоловік. З капітаном їх не тільки робота пов'язує, але і дуже міцна дружба. І дуже цікаво було знаходити, пізнавати в цьому герої всі його межі.

Я взагалі з великим теплом згадую роботу. У цьому серіалі наш режисер Володимир Янощук і оператор Сергій Борденюк – великі майстри своєї справи. З ними я отримую просто море досвіду. Володимир Янощук – людина, яка дуже тонко відчуває. Він відкрив у мені такі речі, які я б сам в собі ніколи не знайшов і не побачив. І взагалі з командою мені теж неймовірно пощастило: Олександр Ратніков, Анна Михайловська, Анна Шепелева – ми з ними дуже подружилися. У нас були величезні експедиції, ми їздили на Кіпр, Іллічівськом, під Одесою – це дуже згуртовує.

— Чи важко було зіграти п'яну людину?

— Знаєте, тут річ навіть не в тім, щоб зіграти п'яного – потрібно зуміти показати п'яним саме цього персонажа саме в цих запропонованих обставинах. Звичайно, ми всі колись були нетверезі, і професія актора змушує постійно спостерігати за самим собою, за своїми емоціями, реакціями в тій чи іншій ситуації, щоб потім можна було це використовувати вже на майданчику. Це твій власний досвід, який весь час потрібно поповнювати. Ну і, звичайно, найголовніше – це хороша атмосфера на майданчику. Тому що тоді ти не боїшся пробувати, хуліганити, бути смішним, навіть слабким іноді. Коли тобі дають право на помилку, ти відчуваєш себе легко і невимушено, в результаті виходить дуже хороший результат.

WAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAGH!!!!!!!!!!!!!!!!

— Ви також знаходите час на роботу в театрі, хоча багато акторів повністю йдуть у кіно, адже театр — справа неприбуткова.

— Як би там не було, театр – це для мене найбільша любов і пристрасть в професії актора. Таких речей, як в театрі, ти не відкриєш в собі більше ніде. Це таїнство, складний і дивовижний процес, це годинник, дні, місяці, а іноді і роки репетицій. Коли ти виходиш на прем'єру, ти ж не знаєш, хороший це буде спектакль чи ні, це жива сцена, живий глядач і потрібно розповісти свою історію цьому глядачеві, «побороти» його. Неймовірні відчуття. І, звичайно, це може бути трохи грубо сказано, але театр – це як тренажерний зал для спортсмена. Дуже багато з того, що я використовую в кіно, мої навички – все це було вилучено з досвіду в театрі. Це абсолютно неоціненна школа для мене. Сподіваюся, що весь час буду якось пов'язаний з театром.

— Знаю, що у вас є досвід роботи телеведучим.

— Так, якось я прийшов на якісь проби на телеканалі «Україна» і там зустрів режисера Марину Степанську, яка запропонувала мені спробувати себе в їхньому новому проекті. Для мене це був виклик, я дуже боявся, тому що все відбувалося практично в режимі прямого ефіру, але це було дуже цікаво, новий досвід – і я погодився. Першу частину програми ми вели з лялькою, це називалося «Буба шоу». Це, звичайно, трохи на шизофренію було схоже, тому що іноді ти себе ловиш на думці, що ти ж розмовляєш з лялькою, і тобі потрібно робити це з цілком серйозним виглядом (сміється). А друга частина – це інтерактив, гра з дітьми «Очам не вірю». І тут теж було досить складно, тому що потрібно було вміти орієнтуватися в ситуації, правильно себе поводити, жартувати, якось імпровізувати так, щоб було цікаво дітям. А їх складно обдурити. Марина направляла і допомагала, я їй дуже вдячний. Було нелегко, але дуже цікаво.

WAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAGH!!!!!!!!!!!!!!!!

— Розкажіть про ваші захоплення. Чим ви любите займатися у вільний від роботи час?

— Я люблю спати (сміється). Насправді, у мене дуже прості захоплення. Я люблю дивитися хороше кіно, подорожувати, якщо є така можливість, ще з дитинства обожнюю грати на приставці. Але зараз, думаю, моїм головним захопленням буде мій син Данило. Це якесь неймовірне почуття, якась нова любов, окремий світ. Я шалено радий, що він вибрав саме нас своїми батьками.

Дивіться прем'єру серіалу «Капітанша» з понеділка по четвер о 21:00 на каналі «Україна».