У головній ролі – немовлята

18 квітня на телеканалі «Україна» стартує прем’єра 24-серійної мелодрами «Вікно життя». Зйомки серіалу проходили в Києві у реальних лікарнях. Картину зняла компанія FILM. UA на замовлення телеканалу «Україна».

Події стрічки розгортаються в дитячому стаціонарі перинатального центру. Головним героєм кожного епізоду є немовля, від якого відмовилися рідні батьки. Першими людьми, які оточать новонароджених «відмовників» теплом і турботою, стануть лікарі й медсестри дитячого стаціонару.

Серіал складається з 12 окремих історій про порятунок новонароджених, підкинутих у так зване «вікно життя» - спеціальний бокс, обладнаний для тих, хто анонімно хоче залишити свою крихітку. Журналіст газети «Високий Замок» поспілкувалася з одним із режисерів фільму Максимом Паперником.

WAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAGH!!!!!!!!!!!!!!!!000

- Максиме, ви таку складну картину задумали показати...

- Ми впевнені, що цей серіал не залишить нікого байдужим. У картині піднімається важлива і складна тема - покинутих дітей. Ми покажемо, що добро завжди перемагає, і що іноді варто йти всупереч встановленим правилам, особливо, якщо від цього залежить життя маленьких діток, які тільки починають свій шлях. У нас було мало часу для підготовки, вийшли на знімальний майданчик, працюючи на таланті. У кожної з груп, а це блок з 12-ти серій, був непосильно складний обсяг роботи. Глядачі зможуть побачити по шість історій від кожного режисера. Це шість повнометражних телевізійних фільмів (12 історій, кожна з яких має дві серії. - Г. Я.). У кожній історії йдеться про долю немовляти-підкидька. В основі фільму - наші медики, які допомагають і рятують дітей. Нам пощастило, що команда FILM. UA вже знімала серіал на медичну тематику. Тому під час підготовки нам у цілому все було зрозуміло, і допомоги консультантів ми не потребували. Однак в окремі знімальні дні, щоб усе виглядало по-справжньому, доводилося просити спеціалістів, скажімо, під час сцен пологів чи в операційній...

- Курйози трапляються?

- Майже щодня... Був випадок, коли знімали на другому поверсі ординаторську. Зайшла жінка з довідкою, побачила нашу головну героїню Катю Решетникову і звернулася до неї, як до справжнього лікаря. Попри те, що навколо стояли камери, у жінки не виникло сумніву, що це не лікар, а актриса.

WAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAGH!!!!!!!!!!!!!!!!

- Це правда, що немовлята у вас не ляльки-пупси, а справжні діти?

- На знімальному майданчику працює асистент по акторах масових сцен. Наш Ігор щодня робить подвиг — знайти немовлят, батьки яких би дали згоду на участь їхніх крихіток у зйомках фільму, - титанічна робота. Якось у нас на знімальному майданчику трапився казус. Знімали сцену в реанімації, і вирішили спочатку зняти акторів без дитини, розуміючи, що немовля може втомитися під час репетицій і почати вередувати. Коли настав час знімати з дитиною, нам привезли аж шістьох дітей. Однак всі вони були такими гарненькими, рожевощокими грубасиками, зі складочками на ніжках і ямочками на щічках, що жоден з них не «пройшов кастинг». Ці діточки не вміщалися у кувезі... Нам було весело, однак, на жаль, увесь відзнятий матеріал пішов у кошик. Було важко знайти немовлят для зйомок, бо не всі батьки погоджуються на такі експерименти, коли навколо всі пчихають, кашляють... Одного разу на знімальному майданчику було семеро немовлят, саме таких, які нам потрібні. Вони засинали у кадрі, а у перерві між зйомками мами їх годували у спеціально відведеній для цього палаті. Під час таких зйомок ми підлаштовуємося під дитячий графік — чекаємо, поки дитинка поїсть, поки їй поміняють памперс і поки вона поспить...

За матеріалом газети «Високий Замок»