Олексій Суханов: «Я люблю отримувати від життя задоволення. А їжа - основне з таких занять»
У розпалі другий сезон проекту Олексія Суханова «Кулінарна академія». У ньому Олексій не тільки ведучий, а й шеф-кухар.
У розпалі другий сезон проекту Олексія Суханова «Кулінарна академія». У ньому Олексій не тільки ведучий, а й шеф-кухар.
Телеведучий Олексій Суханов вже кілька років живе на дві країни — Україну і Латвію. Після від'їзду з Москви і звільнення з політичних мотивів з каналу «Рен-ТВ» Олексій твердо вирішив не повертатися в Росію. Принаймні, до кінця правління Путіна. «Країни, де я народився і яку любив, більше немає, — зізнався Суханов. — Путін вкрав у мене Батьківщину...» Домівка телеведучого знаходиться в Юрмалі. Раз на місяць Олексій неодмінно вирушає на берег Балтійського моря, щоб «перезавантажитися».
Останнім часом Суханов посилено вивчає українську мову. Ведучий пояснив, що хоче спілкуватися нею з героями проекту «Говорить Україна». Нещодавно програма вийшла в ефір вже в 1000-й раз! Ще один проект Олексія Суханова — «Кулінарна академія» — розпочинає другий сезон. У ньому Олексій не тільки ведучий, а й шеф-кухар.
WAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAGH!!!!!!!!!!!!!!!!000«З логарифмами у мене ніколи нічого не виходило. Завжди добре рахував тільки гроші»
— У нашому шоу буде багато змін, — розповідає Олексій Суханов. — Тепер до мене на кухню приходять українські зірки. Ми разом готуємо повноцінний обід з трьох страв, а в процесі роботи говоримо на найрізноманітніші теми. Хтось ділиться ексклюзивними подробицями з особистого життя, а хтось — спогадами з дитинства. Ось недавно приходив Ахтем Сейтаблаєв — ми з ним такої смакоти наготували! За старовинним татарським рецептами. І чесно кажучи, відразу ж усе і з'їли. Ахтем розповідав, як в дитинстві замість занять у школі ходив збирати бавовну. Він же зовсім легкий, а денна норма становила кілька кілограмів! Зате таким чином можна було заробити кишенькові гроші.
— Буває, в рецептах зустрічаються досить екзотичні продукти.
— Я знаю, тому відразу зазначаю, які продукти повинні бути на моєму кулінарному столі. Головне — це їхня доступність. Ви ж бачили, які зараз ціни в супермаркетах. Я сам не є прихильником дорогих страв. Але, запевняю, від цього наші кулінарні шедеври не стануть менш цікавими. Кожна наша програма об'єднана якоюсь темою. Скоро будемо готувати страви тільки з м'яса курки. При цьому покажемо, як використовувати практично всі її частини. Запевняю, дізнаєтеся багато нового. Обов'язкова умова «Кулінарної академії Олексія Суханова» — рецепт одної страви приносить гість. Два інших пропоную я, і потім ми разом все це готуємо.
WAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAGH!!!!!!!!!!!!!!!!— Значить, тепер ви будете не тільки ведучим, а й шефом власної академії?
— Так і є. Я ж за освітою кухар шостого розряду. А це, знаєте, вищий клас. Свого часу закінчив торговельний технікум за спеціальністю «технологія приготування їжі». Працював в ресторанах і кафе. Так що готувати вмію і люблю.
— Як же вас занесло в кухарі?
— Вирішив вчитися на кухаря, тому що хотів піти стопами діда, який працював у торгівлі. Під час практики та літніх канікул підробляв в кафе і ресторанах. Але насправді таким чином я заробляв собі на репетитора з математики. Після закінчення торгового технікуму мені потрібно було складати іспит з математики, збирався вступати до Московського державного університету комерції. Але з логарифмами у мене ніколи нічого не виходило. Я завжди добре рахував тільки гроші. Все, що заробляв в кафе, витрачав на підготовку до іспиту з математики. І таки благополучно його склав. Відучився і навіть закінчив університет з червоним дипломом.
— Вдома часто самі готуєте?
— На жаль, через насичений робочий графік це виходить досить рідко. Але я намагаюся стежити за харчуванням, їсти багато свіжих овочів і фруктів. В кафе чи ресторані можу посидіти в компанії друзів. Адже головне не місце і те, що у тебе на тарілці, а люди, які оточують. На жаль, останнім часом ми все рідше запрошуємо друзів на обіди додому. Але якщо у мене з'являється така можливість, з самого ранку заступаю на кухню і готую для них щось особливе.
«Завжди здавалося дивним, що в Україні на рівних почуваються дві мови»
— І яка ж у вас коронна страва?
— М'ясо. Соковита і ароматна яловичина, яка перед приготуванням маринується в спеціальному розсолі. Друзі просять поділитися секретом, але це моя фірмова страва, і я вважаю за краще тримати спосіб його приготування в таємниці. Дав собі слово: якщо і розкрию його, то тільки в своїй «Академії».
WAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAGH!!!!!!!!!!!!!!!!— Схоже, ви, Олексію, великий гурман.
— Просто я люблю отримувати від життя задоволення. А їжа — основне з таких занять. Не можу сказати, що вважаю кращою якусь певну кухню. Для мене головне, щоб було смачно. Я обожнюю українську, італійську, французьку кухню. Люблю експериментувати, поєднуючи і змішуючи, часом, абсолютно різні продукти і смаки. Наприклад, можу до креветок додати ананас. Не уявляєте, який вишуканий виходить смак!
— Правда, що ви недавно знялися в кіно?
— Це була одна невеличка роль в серіалі «Безсмертник». Я грав людину, яка виходить із зони прильоту в аеропорту. Мені дали велику валізу, і так як за сюжетом я був досить відомою особою, до мене підходили кілька людей і просили автографи. Насправді, нічого складного. Зйомки зайняли всього кілька годин. Але я б із задоволенням спробував свої сили у великій ролі. Особливо хочеться зіграти в комедії. Чесно кажучи, драми мені і так вистачає в житті. А ось веселого, позитивного персонажа з радістю втілив би.
— Чула, що ви вже непогано говорите українською мовою.
— Я ж майже півроку займаюся з учителем. Причому досить старанно. Вважаю, що українська мова одна з наймузичніших і найкрасивіших у світі. До речі, вже два місяці я починаю і закінчую програму «Говорить Україна» українською мовою. Тепер вже прекрасно розумію і гостей, що приїжджають до нас із Західної України, хоча вони говорять на своєму діалекті. Поки я більше говорю російською, але, сподіваюся, глядачів це не ображає. Ніколи в Україні не помічав такої проблеми. Все це вигадки російських засобів масової інформації. Навпаки, мені завжди здавалося дивним, що тут абсолютно на рівних почуваються дві мови.
Коли вперше приїхав до Києва і прогулювався засніженою вулицею столиці, побачив що йде мені назустріч група студентів. Одні говорили українською мовою, інші — російською. Потім історія повторилася в кафе, куди я зайшов випити зеленого чаю. Там сиділи дві жінки. Одна щось розповідала українською, а друга відповідала їй російською. Між ними була дивовижна гармонія і розуміння. Досі пам'ятаю, яке враження це справило на мене. Адже я, приїхав з Москви телеведучий, прекрасно знав, що в Україні утискають російську мову. Нічого подібного! Ось так і стали розсипатися ті міфи, які спеціально нав'язуються росіянам. На жаль, це розуміють в Росії не всі. Чесно кажучи, я вже втратив надію на те, що на моїй Батьківщині все буде добре. Я досі залишаюся громадянином Росії, але серйозно думаю про зміну громадянства.
«В автобусі даю кондуктору три гривні, а вона мені пошепки: «Ні, вам безкоштовно»
— Зізнайтеся, ви не втомлюєтеся від публічності?
WAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAGH!!!!!!!!!!!!!!!!— Буває таке, чого гріха таїти. Але я не можу сказати, що за мною на вулиці поголовно усі обертаються. Одного разу була не дуже приємна ситуація. Їхали ми з моїм другом Славою Соломкою в «Мистецький арсенал» на виставку. Вирішили добиратися на метро до «Арсенальної», а там ще під'їхати на автобусі. Йде кондуктор, я даю їй три гривні за проїзд, а вона так дивиться на мене і несподівано каже пошепки: «Ні, вам безкоштовно». Я навіть образився: «А чого безкоштовно? У мене гідна зарплата і я не розумію, чому не повинен платити? Чим я краще за вчительку або вихователя дитячого садка!» Знаєте, це якийсь елемент схиляння перед телевізійним ведучим. Мене це трохи пригнічує.
— Невже ви уникли зоряної хвороби?
— Можливо, раніше було важливо, щоб мене впізнавали, але ми ж усі змінюємося. І я в тому числі. Я зараз і два роки тому — це зовсім різні люди. Зараз розумію, що просто потрібно бути таким, який ти є. У цьому вся принадність життя. Так що зараз я досить скромна людина, на публіку не працюю.
— Що приносить вам задоволення?
WAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAGH!!!!!!!!!!!!!!!!— Живопис. Причому ця пристрасть у мене вже давно. Намагаюся не пропускати жодної цікавої виставки. У мене є невелика колекція картин, до їх вибору я підходив дуже ретельно. Для мене головний фактор не ім'я художника, а те, яку енергетику несе картина. Можливо, купівля полотна відомого артиста — хороше вкладення грошей, але якщо вона не дарує тобі тепло, не викликає жодних емоцій, то навіщо потрібна?
Найчастіше предмети для своєї колекції дістаю на інтернет-аукціонах. Одного разу купив абсолютно неймовірну картину всього за 10 євро. Насправді, так буває часто, коли господареві якась річ набридає, і він віддає її практично безкоштовно. Обожнюю заходити в антикварні крамниці — там повно речей з унікальною історією. Мені подобається мистецтво: це як ковток свіжого повітря, особливо зараз, коли можна з суворої реальності хоча б на якийсь час перенестися в прекрасне. Взяти участь у якихось хороших інтрижках, покопатися в літературних персонажах... Дуже шкода, що не на все вистачає часу.
Автор: Таїсія Бахарєва
За матеріалами «Факти і коментарі»