"Люблю. Чекаю". "Головне - сім'я"

Всі знають про відносини на відстані, але як на рахунок шлюбу на відстані? Звучить дивно, але для героя нового випуску емоційного документального реаліті "Люблю. Чекаю" каналу "Україна" - це реальність. У понеділок, 23 грудня, о 13:00 історія простого хлопця з міста Бурштин, який ось уже три роки перебуває у шлюбі на відстані.

Йому 28 років, з них три роки він одружений, втім, свою дружину житель Бурштина Івано-Франківської області бачить тільки два місяці на рік. Саме з таким героєм познайомився ведучий "Люблю. Чекаю" Олександр Пилипенко в аеропорті "Бориспіль".

- Я зустрічаю свою дружину, - пояснив хлопець. - Вона прилітає з Америки.

- Вона живе там? - уточнив Олександр Пилипенко.

- Вона там вже шість років живе і працює. Вона виграла Грін-Кард, тому доля занесла її в Штати. Зустрілися ми з нею і познайомилися, коли вона вперше приїхала звідти. Це було чотири роки тому. Вона два роки вже працювала барменом в Америці, приїхала провідати батьків у Івано-Франківськ, а я як раз гостював у сестри. Так ми і зустрілися. Я її побачив і зрозумів - вона!

- Виходить, що рік до одруження ви зустрічалися?

- Складно сказати, що ми зустрічалися, адже я був в Бурштині, а вона - в Америці. Ми спілкувалися за допомогою Інтернету. Але ми відразу відчули один одного, що ми маємо бути разом. Бачимося ми раз на півроку, вона приїжджає на місяць. Правда, після весілля її роботодавець у Штатах відпустив її на півроку. Це був прекрасний період. Я дуже сподіваюся, що скоро ми зможемо бути разом.

- Якщо ви так рідко бачитеся, і поки немає можливості бути разом, чому ви вирішили одружитися? Може, варто було почекати?

- Складно сказати, чому. Я просто вирішив, поїхав і купив обручку. Вона прилетіла, я зробив пропозицію, почув "так". Одружилися ми не тільки в РАГСі, а й перед Богом - у церкві. Знаєте, я завжди хотів повноцінну сім'ю. Батько покинув мене, коли мені було всього 9 місяців, мамі довелося важко працювати, нас з сестрою виховала бабуся, але коли мені було 13 років, бабуся померла. Мамі довелося поїхати до Італії, Польщі на заробітки. Тобто, у мене ніколи не було повноцінної сім'ї. А тут я зустрів людину, свою людину, яка відчув мою душу. Заради такої жінки і сім'ї з нею я готовий почекати і пожити у шлюбі на відстані. Для мене завжди головне - сім'я. Тим більше, ми сподіваємося, що скоро зможемо жити разом. Головне, перечекати, коли вона отримає американське громадянство, - сказав хлопець і побіг зустрічати кохану. Для дружини він приготував особливий подарунок - футбольний м'яч, адже вона, завдяки чоловікові, практично закохалася в цей вид спорту. А ще жінку чекає сюрприз, правда, який герой програми так і не розповів: "Це ж сюрприз! Тут потрібна конспірація", - пожартував він.


Дивіться цю та інші справжні історії про життя, мрії і кохання в понеділок, 23 грудня, о 13:00 в ефірі телеканалу "Україна" в документальному реаліті "Люблю. Чекаю".