Доктор історичних наук Олексій Гарань: "Ми перемогли у Другій світовій не завдяки Сталіну, а всупереч йому"
7 березня на телеканалі "Україна" буде показана заключна 5-я серія документального проекту "1941". "1941" - унікальний авторський проект відомого режисера-документаліста Ігоря Кобрина, який представляє глядачам каналу "Україна" сучасний погляд на події Другої світової. Напередодні закінчення проекту ми поговорили з доктором історичних наук, професором кафедри політології Олексієм Гаранем, який вже повністю подивився фільм.
13:45, 4 березня 2013
7 березня на телеканалі "Україна" буде показана заключна 5-я серія документального проекту "1941". "1941" - унікальний авторський проект відомого режисера-документаліста Ігоря Кобрина, який представляє глядачам каналу "Україна" сучасний погляд на події Другої світової. Напередодні закінчення проекту ми поговорили з доктором історичних наук, професором кафедри політології Олексієм Гаранем, який вже повністю подивився фільм.
- Як Вам здається, історичні факти, викладені у фільмі "1941", відкрили глядачам невідомі грані Другої світової війни, або все це давно відомо?
- Більшість фактів, які представлені у фільмі Ігоря Кобрина, насправді добре відомі історикам: представники науки давно знають і про ту роль, яку відіграв Радянський Союз у розв'язуванні Другої світової війни, і про те, що Сталін готувався до наступальної війни - не тільки проти Німеччини, але й проти Заходу в цілому. Історики про це знають, але ця інформація розкидана по різним джерелам. Часто глядач не може побачити це як цілісну концепцію. А адже для формування громадської думки дуже важлива візуалізація історії. До тих пір, поки ми не побачимо події тих років у повному обсязі, поки вони не представлені у формі цілісної документальної картини - і це не призводить до емоційної реакції глядача, - у нього просто немає можливості звести всі факти воєдино і оцінити події, що відбувалися в комплексі . У фільмі ж "1941" історичні факти, що стосуються початку Другої світової, зібрані, узагальнені і представлені на суд широкої громадськості. Безумовно, представлені в проекті документи й раніше згадувалися в історичній літературі, але для емоційного сприйняття подій необхідний також і візуальний ряд, і правильно вибудувана драматургія. "1941" - гарний приклад розвінчання сталінських схем Другої світової, які навіть зараз продовжують нам нав'язуватися російськими телеканалами. Наприклад, для багатьох новим може стати те, що партизанський рух на початку війни не мав масового характеру. Адже на початку війни були умови, які абсолютно не сприяли цьому. У фільмі "1941" наводяться факти про те, що чекісти самі розстрілювали за колабораціонізм (співробітництво з ворогом у його інтересах і на шкоду своїй державі-Авт.) Абсолютно невинних людей - жінок, підлітків... Це жахливі речі, які здійснювала сталінська каральна машина. Особливо відзначу фільм "1941" за те, що він наводить факти і документи, які раніше не були представлені широкому розголосу, і за те, що він узагальнює концепцію про те, що Радянський Союз був не тільки жертвою воєнних дій 1941-1945 рр..
- Але в радянському варіанті історії багато фактів представлялися по іншому... Як Ви думаєте, це була маніпуляція фактами?
- Звичайно ж, маніпуляція фактами в радянському варіанті історії. Багато речей залишалися непоміченими, якісь - забувалися, деякі - спотворювалися. Цьому є маса прикладів: досить згадати, як спотворювалася історія Варшавського повстання чи УПА. Також спотворювалася інформація про пакт Молотова-Ріббентропа - адже в радянському варіанті історії не було згадки ні про який секретний протокол. Коли я навчався у вузі і вивчав історію міжнародних відносин, нам на повному серйозі розповідали, як Фінляндія агресивно напала на Радянський Союз. Тоді це була аксіома - в 1939 році, за версією радянських підручників, агресивні білофінни затіяли низку провокацій і Радянський Союз змушений був відповісти. Це - яскравий приклад перекручування фактів. Якщо говорити про сучасні інтерпретації, то в сучасній Росії і Україні досі "червоною ниткою" підспудно звучить тема про те, що Сталін робив багато речей правильно, він був організатором, він - керував. Думаю, ця спроба "обілення" Сталіна і радянської системи в цілому відбувається в Росії на тлі авторитарних тенденцій, пов'язаних з Путіним, і, на жаль, така ж точка зору "переноситься" і в Україну.
- Але ж, незважаючи на всі політичні дії Сталіна, СРСР все-таки виграв війну...
- Нам важливо розуміти, що ми перемогли в цій війні не завдяки Сталіну, а, скоріше, всупереч йому. І все ж це розуміння анітрохи не применшує подвигу рядових червоноармійців, а навпаки - робить цей подвиг ще більш монументальним. Незважаючи на все те, що зробив Сталін і його маршали, які гнали людей на забій, рядові червоноармійці перемогли. Звичайно, зараз досі відбувається ідеалізація образу маршала Жукова та інших воєначальників. Хоча, якщо порівняти втрати Червоної Армії і німецьких військ, то СРСР втратив набагато більше людей, тому що генерали абсолютно бездумно кидали людей просто "в лоб" ворожим арміям. Наприклад, визволення Києва було приурочено до річниці Жовтневої революції. За радянських часів цей факт навіть не приховувався: якщо подивитися фільм "Визволення", то в ньому ясно показано, що Сталін віддав наказ звільнити Київ саме до річниці революції за всяку ціну. Але тоді, напевно, ніхто не задавався питанням, скількох життів це коштувало, і для чого було необхідно "покласти" на вулицях міста безліч тисяч людей. Фільм Ігоря Кобрина "1941" чудово ілюструє колосальні людські втрати, які поніс СРСР у цій війні.
- Як гадаєте, в якій же ролі таки виступив Радянський Союз? Ми були агресорами або країною, що захищалася від загарбників?
- Я думаю, що роль Радянського Союзу під час війни кілька разів змінювалася. СРСР - один із "розпалювачів" війни, і це добре показано в документальному фільмі "1941". Після підписання пакту Молотова-Ріббентропа СРСР виступав як агресор - щодо Польщі, Фінляндії, Прибалтики. Мені здається, що найбільшим колаборантом в СРСР був сам Сталін, який, по суті, підтримував нацистську Німеччину і теж готувався до нападу. Інше питання, що Гітлер зіграв на випередження, і війна, яка почалася як зіткнення двох тоталітаризмів, змінила свій характер. Коли нацисти почали активні агресивні дії, наприклад, програму знищення євреїв, - це змінило характер війни і перетворило її у Велику Вітчизняну. У цей момент Радянський Союз допоміг звільненню Європи і був у цьому сенсі частиною антигітлерівської коаліції. Однак, звільняючи Європу від німецького тоталітаризму, Сталін "насаджував" свій тоталітаризм. Як видно з усього вищесказаного, роль СРСР під час Другої світової війни змінювалася багато разів.
Заключну серію документального фільму "1941" дивіться 7 березня о 22:00 на телеканалі "Україна".
Автор: Дмитро Гомон
Джерело: Сегодня Донбасс
- Як Вам здається, історичні факти, викладені у фільмі "1941", відкрили глядачам невідомі грані Другої світової війни, або все це давно відомо?
- Більшість фактів, які представлені у фільмі Ігоря Кобрина, насправді добре відомі історикам: представники науки давно знають і про ту роль, яку відіграв Радянський Союз у розв'язуванні Другої світової війни, і про те, що Сталін готувався до наступальної війни - не тільки проти Німеччини, але й проти Заходу в цілому. Історики про це знають, але ця інформація розкидана по різним джерелам. Часто глядач не може побачити це як цілісну концепцію. А адже для формування громадської думки дуже важлива візуалізація історії. До тих пір, поки ми не побачимо події тих років у повному обсязі, поки вони не представлені у формі цілісної документальної картини - і це не призводить до емоційної реакції глядача, - у нього просто немає можливості звести всі факти воєдино і оцінити події, що відбувалися в комплексі . У фільмі ж "1941" історичні факти, що стосуються початку Другої світової, зібрані, узагальнені і представлені на суд широкої громадськості. Безумовно, представлені в проекті документи й раніше згадувалися в історичній літературі, але для емоційного сприйняття подій необхідний також і візуальний ряд, і правильно вибудувана драматургія. "1941" - гарний приклад розвінчання сталінських схем Другої світової, які навіть зараз продовжують нам нав'язуватися російськими телеканалами. Наприклад, для багатьох новим може стати те, що партизанський рух на початку війни не мав масового характеру. Адже на початку війни були умови, які абсолютно не сприяли цьому. У фільмі "1941" наводяться факти про те, що чекісти самі розстрілювали за колабораціонізм (співробітництво з ворогом у його інтересах і на шкоду своїй державі-Авт.) Абсолютно невинних людей - жінок, підлітків... Це жахливі речі, які здійснювала сталінська каральна машина. Особливо відзначу фільм "1941" за те, що він наводить факти і документи, які раніше не були представлені широкому розголосу, і за те, що він узагальнює концепцію про те, що Радянський Союз був не тільки жертвою воєнних дій 1941-1945 рр..
- Але в радянському варіанті історії багато фактів представлялися по іншому... Як Ви думаєте, це була маніпуляція фактами?
- Звичайно ж, маніпуляція фактами в радянському варіанті історії. Багато речей залишалися непоміченими, якісь - забувалися, деякі - спотворювалися. Цьому є маса прикладів: досить згадати, як спотворювалася історія Варшавського повстання чи УПА. Також спотворювалася інформація про пакт Молотова-Ріббентропа - адже в радянському варіанті історії не було згадки ні про який секретний протокол. Коли я навчався у вузі і вивчав історію міжнародних відносин, нам на повному серйозі розповідали, як Фінляндія агресивно напала на Радянський Союз. Тоді це була аксіома - в 1939 році, за версією радянських підручників, агресивні білофінни затіяли низку провокацій і Радянський Союз змушений був відповісти. Це - яскравий приклад перекручування фактів. Якщо говорити про сучасні інтерпретації, то в сучасній Росії і Україні досі "червоною ниткою" підспудно звучить тема про те, що Сталін робив багато речей правильно, він був організатором, він - керував. Думаю, ця спроба "обілення" Сталіна і радянської системи в цілому відбувається в Росії на тлі авторитарних тенденцій, пов'язаних з Путіним, і, на жаль, така ж точка зору "переноситься" і в Україну.
- Але ж, незважаючи на всі політичні дії Сталіна, СРСР все-таки виграв війну...
- Нам важливо розуміти, що ми перемогли в цій війні не завдяки Сталіну, а, скоріше, всупереч йому. І все ж це розуміння анітрохи не применшує подвигу рядових червоноармійців, а навпаки - робить цей подвиг ще більш монументальним. Незважаючи на все те, що зробив Сталін і його маршали, які гнали людей на забій, рядові червоноармійці перемогли. Звичайно, зараз досі відбувається ідеалізація образу маршала Жукова та інших воєначальників. Хоча, якщо порівняти втрати Червоної Армії і німецьких військ, то СРСР втратив набагато більше людей, тому що генерали абсолютно бездумно кидали людей просто "в лоб" ворожим арміям. Наприклад, визволення Києва було приурочено до річниці Жовтневої революції. За радянських часів цей факт навіть не приховувався: якщо подивитися фільм "Визволення", то в ньому ясно показано, що Сталін віддав наказ звільнити Київ саме до річниці революції за всяку ціну. Але тоді, напевно, ніхто не задавався питанням, скількох життів це коштувало, і для чого було необхідно "покласти" на вулицях міста безліч тисяч людей. Фільм Ігоря Кобрина "1941" чудово ілюструє колосальні людські втрати, які поніс СРСР у цій війні.
- Як гадаєте, в якій же ролі таки виступив Радянський Союз? Ми були агресорами або країною, що захищалася від загарбників?
- Я думаю, що роль Радянського Союзу під час війни кілька разів змінювалася. СРСР - один із "розпалювачів" війни, і це добре показано в документальному фільмі "1941". Після підписання пакту Молотова-Ріббентропа СРСР виступав як агресор - щодо Польщі, Фінляндії, Прибалтики. Мені здається, що найбільшим колаборантом в СРСР був сам Сталін, який, по суті, підтримував нацистську Німеччину і теж готувався до нападу. Інше питання, що Гітлер зіграв на випередження, і війна, яка почалася як зіткнення двох тоталітаризмів, змінила свій характер. Коли нацисти почали активні агресивні дії, наприклад, програму знищення євреїв, - це змінило характер війни і перетворило її у Велику Вітчизняну. У цей момент Радянський Союз допоміг звільненню Європи і був у цьому сенсі частиною антигітлерівської коаліції. Однак, звільняючи Європу від німецького тоталітаризму, Сталін "насаджував" свій тоталітаризм. Як видно з усього вищесказаного, роль СРСР під час Другої світової війни змінювалася багато разів.
Заключну серію документального фільму "1941" дивіться 7 березня о 22:00 на телеканалі "Україна".
Автор: Дмитро Гомон
Джерело: Сегодня Донбасс