Даріо Срна: «Мій успіх – це, передусім, успіх моєї родини»
Історія Даріо Срни – це історія людини, яка пройшла крізь бідність і розчарування, але ні на крок не відступила зі шляху, який веде до футбольної мрії!
Історія Даріо Срни – це історія людини, яка пройшла крізь бідність і розчарування, але ні на крок не відступила зі шляху, який веде до футбольної мрії!
Даріо Срна - символ і лідер донецького «Шахтаря»! Уболівальники звикли бачити його жорстким, непоступливим на полі і неймовірно харизматичним у житті. Але мало хто знає, що мало не після кожного забитого голу у Даріо з'являються сльози на очах. Для хорвата це не просто особисті перемоги – це данина поваги рідному брату і батькові. Адже якби не сім'я, його футбольна зірка могла б так і не засяяти.
В дитинстві Даріо навіть не було в чому грати у футбол. Щоб купити найелементарніше – бутси, – маленькому хорватському хлопчикові доводилося торгувати на ринку провінційного містечка Метковіч.
WAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAGH!!!!!!!!!!!!!!!!000- Тато мене відправив продавати огірки, помідори. Я їх продав і пішов купив бутси, - розповідає футболіст. - Тато побачив і почав лаяти мене. Він повернув бутси тому, тому що нам потрібні були гроші, і через пару днів він у когось позичив грошей і купив мені ці бутси.
Рідні розуміли - у хлопчини є потенціал, тому вирішили всіляко сприяти розвитку його таланту. Всі зароблені гроші витрачали на дорогу форму і оплату за навчання. На знак подяки батькам Даріо поклявся досягти успіху за будь-яку ціну. А ще він хотів зробити щасливим хворого брата. Відтоді кожен свій гол він присвячував йому, а пізніше навіть зробив татуювання біля серця з його іменем - Ігор. Так він відчуває підтримку рідної людини завжди.
- Мій брат, сім'я означають для мене все! – зізнається Даріо. - Я ніколи не забуду, як вони страждали, коли намагалися знайти гроші на моє навчання в спортивному інтернаті. Мій успіх - це і їхній успіх теж.
У 12 років Даріо почав своє сходження на футбольний Олімп, а в 16 його вже кликали в титулований італійський «Мілан». Правда, ту вигідну пропозицію футболіст відхилив - не хотів залишати своїх рідних і перебиратися в іншу країну. У 97-му Срна підписав контракт з хорватським клубом «Хайдук». Ту свою першу офіційну гру футболіст запам'ятав на все життя. Він вийшов на заміну і тут же отримав червону картку - за удар суперника в обличчя. Уже тоді за хорватом закріпилася слава спритного футболіста, готового піти на все заради перемоги.
WAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAGH!!!!!!!!!!!!!!!!За ним почали полювати імениті європейські клуби, в тому числі, і київське «Динамо»! Надійшла пропозиція і від донецького «Шахтаря». Першого разу Даріо відмовив, але, познайомившись з президентом Рінатом Ахметовим, свою думку змінив.
У 2003 Срна перебрався в Україну і миттю став тут «своїм хлопцем». Ось уже 13 років як слово «домівка» у нього асоціюється саме з нашою країною.
Як Даріо Срна познайомився зі своєю дружиною, дивіться в сюжеті: