Анатолій Котенєв не любить сучасний кінематограф і не видає таємниці серіалу "Врятувати боса"

- У серіалі "Врятувати боса" ви зіграли батька головного героя. Вашперсонаж позитивний?

- Я зараз вам розповім, і глядачам буде нецікаво дивитися мою роль. Такщо нехай самі розберуться.

- Як ви думаєте, в чому плюси і мінуси сьогоднішньогокінематографа?

- Я не знаю щодо плюсів, але мінусів дуже багато.

- Назвіть основний.

- Відсутність творчості. Немає хорошого кіно. Якщо чесно, останнімчасом я не думаю, що тільки мені так не щастить. Коли мені ставлятьзапитання: "Де ти зараз знімаєшся?", - я відповідаю: "Нема про щоговорити". Дивіться іншу картину, той же "Секретний фарватер", скажімо.Або "Зачароване кохання", яка знімалася в Україні, хоча і в ній мінусівбуло багато. У мене є сім'я, є зобов'язання перед сім'єю - требапрацювати. А глядачі самі обирають, що їм треба.

"СЕКРЕТНИЙ ФАРВАТЕР"

- Чи відрізняються ваші шанувальниці часів "Секретного фарватера" відсучасних шанувальниць?

- А що, у мене є прихильниці зараз? Ну, немає такого божевільногопотоку, як тоді. Може, тому що не було телефонів, але в той час дійсноприходили пачки листів в театр студії кіноакторів "Мінський" і накіностудію "Білорусь-фільм". Це я вам чесно кажу. Було дуже багатолистів після "Секретного фарватера". Напевно, з огляду на те, щосеріалів було - раз-два і край. А тим більше, таких - хороших,натуральних, на плівку знятих, в умовах не картонного павільйону, а нанатурі. Там були павільйони, звичайно, але зроблені з душею, з любов'юдо тієї роботи, якою ми всі займалися, до цієї картини. Їх будувалинормальні люди, а не дилетанти, набрані з вулиці. Тому, напевно, все це виглядало, і було багато прихильниць. Азараз...

- У вас є непорушне професійне правило?

- Так. Але, на жаль, воно тепер вже порушене. Хотілося б ніколи небрехати, бути вірним собі. Але деколи доводиться і "підіграти", тому щоцього вимагають умови, в яких ти знімаєшся. Я закінчив школу-студіюМХАТ. І ми говорили один одному: "Ми ж майстри високохудожньої правди!"А тепер доводиться собі брехати.

НАДІЙНИЙ ТИЛ

- Як вам вдається тримати себе в чудовій фізичній формі?

- Я не думаю, що я в такій вже ідеальній формі. Як раз я відчуваю, щоспустився, тому що ненормований робочий день. Доводиться серед ночіпоїсти і лягати спати, хоча цього робити нормальна людина не має. Алеякщо ти голодний, як вовк, що ж ти будеш себе обділяти?

- Ваша дружина - телеведуча. Двом публічним людям простіше зрозумітиодин одного?

- Світлана каже: "Я б так не змогла жити, як ти живеш. Із однієїкартини приїхати, поставити сумку в номері. Увійти в кадр, зіграти,знову забрати сумку і бігти в іншу картину. Я б так не змогла". Алевона робить те, чого я не зможу: досі веде прямі ефіри. Я розумію,наскільки це важко. Звичайно, нам легко зрозуміти один одного.

Хоча проблем вистачає. Ми такі ж люди, як і всі, ми зроблені з того жтіста. Просто публічність професії дає своє. Ми вигрібаємо через цебільше. Іноді такого негативу насьорбаємося. Не всі ж з розпростертимиобіймами зустрічають нас. Деякі намагаються "проткнути тобі пальцемоко". Це дуже неприємно.

Джерело: "Програма ТБ"