Актор Дмитро Бруснікін: "Зараз я за сценарієм вже в тюрмі"

Відомий артист і режисер розповів про зйомки "Нерівного шлюбу" та особисте життя.

"МОЛОДИХ АКТОРІВ НІКОЛИ НЕ КРИТИКУЮ"

- Дмитре Володимировичу, ви і актор, і режисер. Напевно таким багатогранним особистостям важко догодити зі сценарієм. Чи легко ви погодилися на роль Султана?

- У цьому випадку я не читав сценарій. Справа в тому, що в "Нерівному шлюбі" він пишеться по мірі того, як розгортається сюжет. Але я давно знайомий зі сценаристами і був упевнений: вони добре роблять свою роботу.

До речі, спочатку не знав, що серіал буде довгим. Погоджувався лише на 20 серій. Але, як виявилося, ця історія швидко не закінчиться.

- Основні сцени у вас відбуваються з Анною Антонеллі. (Зіграла Алісу, в яку закохується герой Дмитра. - Авт.) Допомагаєте молодій і менш досвідченій акторці на майданчику?

- У нас не було так званого притирання, ми спрацювалися швидко. Критика? Я нікого ніколи не критикую. Можу тільки допомогти тоді, коли Аня сама мене попросить. Правда, зараз ми знімаємося в серіях порізно. Я за сценарієм вже в тюрмі! (Посміхається)

- Скажіть, що у вашому розумінні - нерівний шлюб?

- Коли чую фразу "нерівний шлюб", відразу в думках виникає картина художника Василя Пукірьова де молоденьку дівчину видають заміж за старого. Наша історія зовсім інша. Скоріше це сюжет "Анжеліки і короля". Мій герой закохався як хлопчисько і вірить, що зможе заслужити кохання у відповідь. І в результаті йому це вдається.

"СИН РОЗЧАРУВАВСЯ У РОБОТІ МІЛІЦІЇ"

- До речі, а чому ви свою дружину, актрису Марину Бруснікіну, Машею називаєте?

- Мені здається, що Марина звучить занадто офіційно, довго. А от Маша - це щось тепле, рідне, близьке, м'яке.

Так її називають усі наші близькі та друзі. Тільки Олег Миколайович Єфремов, наш учитель у школі-студії МХАТ, до кінця своїх днів називав її Мариною.

- Те, що ви почали викладати - це вплив Олега Єфремова?

- Так (замислившись). Він був дуже важливою людиною в моєму житті. По-перше, прийняв до себе вчитися на курс, хоча міг цього не робити. Міг запросто мене вигнати на першому ж курсі за прогули. Єфремов дав мені першу головну роль у театральній виставі, хоча тоді я був всього лише другокурсником. Пізніше взяв мене у свій театр і так само легко дозволив піти з нього.

- Народження дитини співпало з початком вашої кар'єри (сину Дмитра і Марини, Філіпу, 29 років. - Авт.). У вашої дружини теж була активне творче життя. Хто допомагав з вихованням сина на перших порах?

- Батьки. І мої, і дружини. У кожній родині він проводив половину літа. Син - однозначно вихованець бабусь. Батьки Маші працювали журналістами і одного разу на все літо відлетіли до Індії. Філіпа ми ризикнули відправити з ними, хоча до того часу йому не було й двох років. Там дитина сказав свої перші слова англійською - з ним завжди була няня - індуска.

- До речі, це правда, що ваш син працював в органах?

- Так, два роки у відділенні міліції. А потім пішов.

- Розчарувався в професії правоохоронців?

- Думаю, що так. Напевно. Він сказав: "Пап. Я боюся там працювати". Напевно, раніше йому здавалося, що робота в органах - це романтика. Але потім, коли син зіткнувся з реальністю, побачив, що там відбувається насправді. Це ж зовсім не те, що показують в серіалах по телевізору.

Джерело: Комсомольська правда в Україні